Символи України
Мета: ознайомити учнів з історією України, її державними та народними символами; розвивати пам’ять, творчу уяву, уміння слухати своїх товаришів; виховувати національну свідомість, патріотизм, розуміння своєї причетності до долі України.
Обладнання: рушники, коровай, глечик, калина, чорнобривці, прапорці, емблеми «Народознавці», таблиці «Символи», таблиці «Прислів’я», ноутбук, презентація.
Хід заходу
Учитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про державні та народні символи України.
Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю.
Одна Україна, і двох не буває.
Місця, де вродились ми, - завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє земля назавжди
Тож припадімо до неї устами
І серцем вбираймо, як спраглий води.
Назва «Україна» вперше зустрічається в період Київської Русі. Ця назва існувала аж до часів Петра І. Пізніше таємним розпорядженням царського уряду було заборонено вживати назву «Україна». Натомість з’явилась назва «Малоросія».
Але Україна витримала всі випробування та лихоліття. Сьогодні Україна незалежна, а українці – нація з власною мовою, культурою, історією, традиціями. Як і інші країни Україна має свої символи. А що означає слово «символ»?
Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, історичне минуле, прагнення народу. Сьогодні ми з вами поговоримо про державні та народні символи нашої держави.
У статті 20 Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Державний Гімн». Ці символи ніби візитна картка країни, вони представляють її та підтверджують її існування. Наші учні – народознавці підготували розповіді про державні та народні символи нашої держави. Давайте послухаємо їх.
1 учень: 30 серпня 1991 року, після проголошення незалежності України, був прийнятий Національний Державний герб – золотий тризуб на блакитному тлі, що відображає триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.
Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила.
Будь же рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
2 учень: Другий символ України – це синьо-жовтий прапор. Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба та живлющої матері-води. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір зерна, що дарує життя на землі. А ще - це колір золотого сонця, без лагідних променів якого не заколосилась би нива.
Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний і щасливий.
Прапор, як святиню, любі діти,
Треба шанувати й боронити.
3 учень: Державний Гімн України – це урочиста пісня, символ національної єдності. Слова нашого національного Гімну написав поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.
Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній – надія на майбутнє,
України слава.
(Звучить Гімн України)
Учитель: Діти, крім державних символів кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує народ. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть – це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека, співучий соловейко та багато інших. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині. І зараз про деякі з них ми дізнаємось більш докладно із розповідей учнів нашого класу. Будь ласка, Єгор.
4 учень: Я хочу розповісти про Українську хату. Українська хата – це символ України. Почувши такі слова ми відразу собі уявляєм білу невисоку хатинку під солом’яним дахом, в якій жили наші прадіди. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі.
Учитель: Хата – символ рідної землі, Батьківщини, свого роду. А з ними приходять тепло і затишок, захист і допомога. Кажуть, що в рідній хаті й стіни допомагають. Тож того, хто шанує рідну домівку, шануватиме доля. Діти, а як ви розумієте прислів’я «Чим хата багата, тим і рада»? (відповіді дітей)
5 учень: А я хочу розповісти про калину. Калина – символ життя, дівочої краси, вірності. Як оберіг калину саджали біля хати, робили з її ягід намисто, прикрашали нею весільний коровай, вінок нареченої. Про калину є така легенда: Колись у давнину турки і татари нападали на Україну, палили села, а дівчат поневолювали. Дівчата плакали-тужили за своїми рідними, за Батьківщиною. І там, де падали дівочі сльози, виростала калина та розцвітала білим цвітом. Не могли миритися батьки, брати та парубки з цим, брали гострі шаблі та їхали визволяти дівчат із неволі. Часто їм доводилося битися з ворогами. І там, де падали краплини їх крові, з’являлися червоні плоди на калині.
Учитель: Діти, вам сподобалась легенда? Пам’ятайте, що ламати калину – це великий гріх, адже калина – жива душа того, хто її посадив, душа нашого українського народу. Існує прислів’я про калину «Хто калину ламає – той щастя не має». Діти, а які ви ще знаєте народні символи?
6 учень: Калина і верба в Україні символізують любов до свого рідного краю. «Де росте вербиця – там срібна водиця» - говориться в прислів’ї. люди здавна помітили: де ростуть верби там чисті джерела. Верба природний фільтр. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. На відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття. У вербну неділю гілля верби святили у церкві. Освячені її гілочки служили оберегами від хвороб.
Учитель: Про вербу існує приказка: «Як зацвіла верба – не за горами сівба». Про що тут йдеться мова? Діти, а які квіти нагадують вам дитинство, маму, рідний дім?
7 учень: Немає України без білої хати і чорнобривців. Вважалося, що чорнобривці допомагають позбутися головного болю. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.
(Звучить пісня про чорнобривці)
Учитель: А зараз давайте згадаємо, чим прикрашали себе молоді українські дівчата?
8 учень: Українські дівчата прикрашали себе віночками. Український віночок – символ життя, долі, дівочої краси. В давнину дівчата носили вінки і плели їх з дванадцяти живих квітів та рослин. Вважалось, що в них є чаклунська сила, яка захищає від будь-якого лиха. Тому, український віночок не просто прикраса, а й оберіг. Головними в вінку були безсмертник та деревій – символи сили та здоров’я, квіти вишні або яблуні – символ материнської любові, калини та барвінку – дівоча врода та життя, мак – символ печалі. Традиційно вінок прикрашали різнокольоровими стрічками і кожен колір мав свою символіку.
Учитель: Народ склав таке прислів’я про український віночок: «Хто вміє віночок вити, той вміє життя любити». Діти, а про що йдеться мова у цьому прислів’ї? (Відповіді дітей)
А що в українців було оберегом та прикрасою їхньої оселі?
9 учень: Вишитий рушник «примандрував» до нас із давніх часів. Наші предки розвішували рушники на деревах, на вході до оселі. Так вони відганяли злих духів. Вишиті рушники – оберіг дому та родини, символи щасливої долі. Ними прикрашали стіни, накривали хліб, витирали руки. Жодне свято не минало без рушника: весілля, народження дитини, хрестини.
Учитель: Погляньте, на якому гарному рушнику лежить коровай. Коровай це священний хліб, він символ багатства, достатку та гостинності українського народу. Наш коровай прикрашений колосочками, квітами та маковими зернятами. Хлібом сіллю зустрічають поважних гостей, весільним короваєм пригощають гостей на весіллі. А якими кольорами вишитий рушник? (Червоними та чорними)
Червоний колір позначає радість, щастя. Чорний колір – це колір землі-годувальниці, а ще він позначає горе, смуток.
Наша країна дуже велика і в кожному її куточку вишивали рушники по різному. Ось погляньте: цей рушник уособлює собою Слобожанщину, цей – Карпати, а цей – Полісся. Вони відрізняються як орнаментом, так і кольорами. Слобожанський весільний рушник вишитий червоними нитками. Головний елемент орнаменту на цьому рушнику «Берегиня» – це зародження нової сім’ї, дві пташки – символ кохання й сімейного щастя, червоні квіти – символ краси. Цим рушником зустрічали молодих.
Поліський рушник вишитий нитками червоного кольору, візерунок – ламані лінії, які розповідають про те, що життя триває, бо воно вічне.
На Карпатському рушнику - геометричні візерунки та розмаїття кольорів (зелений, червоний, жовтий, оранжевий).
Ось про такі рушники можна сказати «Рушник на кілочку, хата у віночку».
У кожен рушник вкладена велика праця, тому їх бережуть і передають із покоління в покоління. (Звучить пісня про рушник)
Учитель: Сьогодні ви прийшли в вишиванках. Погляньте, які різні візерунки вишиті на ваших сорочках. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається. І зараз Віка розповість про них.
10 учень: Не менш відомим символом України є вишита сорочка. Вона належить до найстарішої одежі наших предків. Вишивка відігравала роль оберегу. Вважалося, що вишиванка захищає людину від лихого ока та злих духів.
Оберіг-сорочку вишила для сина
Візерунком стали квіти України:
Маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Оберіг-сорочку вишила для сина
Візерунком стали символи Вкраїни:
І верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Оберіг-сорочку вишила для сина
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
Захистять від лиха хрестиків рядочки.
Учитель: Символами України є і всім вам відомі українські страви, такі як: український борщ, пампушки, узвар, вареники та інші.
Прикрасою столу завжди були вареники. Для начинки використовували сир, полуницю, капусту, вишню, мак, картоплю, квасолю. До вареників подавали сметану, мед. Дуже люблять в Україні вареники. Люди недарма кажуть: «Аби які вареники, та все ж галушок кращі».
А про вареники я хочу вам розповісти таку легенду.
Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям сил та енергії. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад така:
Вже місяць спадає,
А краю все немає…
Ой, нумо, поспішімо,
Жнива вчасно завершімо!
Недалечко до межі,
Варенички у діжі!
Не барімося на лані —
Варенички у сметані!
|
А зараз ми з вами пограємо у гру «Чи знаєте ви українські символи?» (я буду читати слова і коли я назву символ, ви повинні підняти прапорець: каштан, верба, шипшина, калина, барвінок, кульбаба, акація, чорнобривці, соловей, горобець, синиця, лелека).
Сьогодні ви всі працювали активно, підготували змістовні доповіді, дізналися багато цікавого про символи України. І за вашу роботу ви одержуєте звання «Народознавець» (дітям вручаються емблеми «Народознавці»).
Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам’ятав те, про що ми говорили сьогодні. Любіть свою землю, вивчайте, знайте і поважайте її символи і не давайте нікому скривдити її.
Комментариев нет:
Отправить комментарий